Сумська область створена 10 сiчня 1939 року. До неї ввiйшли 12 районiв Харкiвської, 17 районiв Чернiгiвської та 2 райони Полтавської областей. Зараз у її складi 18 районiв, 15 мiст, з них 7 - обласного упорядкування, 20 селищ мiського типу, 384 сiльради, 1500 сiльських населених пунктiв.Cумщина - край давнiй i легендарний, край воїн i трудiвник, iсторiя якого тiсно пов'язана з iсторiєю всiх тих держав, до складу яких вiн входив.
Заселення територiї сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. рокiв тому. Починаючи з перших столiть до н.е., вся територiя сучасної Сумської областi входила до складу земель, на яких проживали раннi слов'янськi племена. В VII-X ст. всю територiю сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я сiверян. Тривалий процес соцiально - економiчного розвитку схiдних слов'ян зумовив формування феодальних вiдносин i утворення однiєї з наймогутнiших держав свого часу - Київської Русi, про велич i могутнiсть якої Михайло Грушевський писав: "На кiнець IX ст. уже багато земель до Києва належало, київським князям дань давало - не тiльки українськi, а й iншi, аж пiд теперiшнiй Петербург та Москву".
До Київської Русi входили i землi сучасної Сумщини. Розташований на кордонi зi степом край, незважаючи на постiйнi напади кочiвникiв, був порiвняно густо заселений. На територiї областi вiдомо понад 80 давньоруських городищ, поселень, могильникiв. Крiм невеликих поселень, iснували й великi мiста, про якi розповiдають давньоруськi лiтописи: Ромни, Вир, В'яхань, Путивль, Попаш, Глухiв, Зартий. Територiя Сумщини була ареною запеклих мiжкнязiвських вiйн, особливо в 40-х роках XII ст. Використовуючи феодальнi мiжусобицi, половцi посилили натиск на руськi землi. Нашому краю, його людям, подвигам i славi, помилкам i поразкам присвячено найвидатнiшу пам'ятку Київської Русi - "Слово о полку Iгоревiм". На початку 20-х рокiв ХIII ст. зi сходу насунули монголо- татарськi орди. Велич i могутнiсть змiнилася занепадом i пригнобленням. В 50-60-х роках XIV ст. наш край входив до складу Великого князiвства Литовського, Рiчi Посполитої. Славу Київської Русi намагався вiдродити Богдан Хмельницький. В роки Визвольної вiйни i до смертi гетьмана iснувала українська держава, до складу якої входила i територiя Сумщини, а саме: Глухiвщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пiзнiше цi землi ввiйшли до складу Гетьманської України, а пiвденно-схiдна частина належала Слобожанщинi. Великими мiстами були Глухiв, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми.Землями Сумщини проходило вiйсько гетьмана I.Виговського. Саме тут, пiд Конотопом, вiдбулась знаменита Соснiвська битва, в якiй українська армiя перемогла росiйську. В 1708-1709 рр. населення Сумщини опинилось в центрi боротьбi гетьмана Мазепи з росiйським царем Петром I. Трагедiя народу полягає в тому, що частина громадян пiдтримала гетьмана, iншi - царя, а це призвело до численних репресiй, жертв, страт. Саме в Лебединi були страченi прибiчники гетьмана Мазепи, в Сумах проголошено манiфест з засудженням Мазепи. Пiсля руйнування гетьманської столицi Батурина столицею Гетьманської України став Глухiв. Пiсля скасування Катериною II в 1764 р. гетьманської влади на Лiвобережжi та в 1765 р. полкового устрою i самоврядування в Слобiдськiй Українi на Сумщину було поширено адмiнiстративно-територiальний подiл Росiйської iмперiї, а потiм, за винятком короткого перiоду з 1917 р. до початку 1919 р., коли знову вiдродилась українська державнiсть, - тоталiтарної Росiйської радянської соцiалiстичної держави.
З Сумщиною пов'язана дiяльнiсть Я.А. Марковича, О.М. Марковича, М.Д. Ханенка, М.А. Маркевича, Д. Туптала (Дмитра Ростовського). Значний вклад в розвиток культури внесли уродженцi Глухова композитори М.С. Березовський та Д.С. Бортнянський, художник i педагог А.П. Лосенко, видатним явищем в галузi живопису була творчiсть уродженця Ромен Г.А. Стеценка. В другiй половинi ХVIII ст. - на початку ХIХ ст. на Сумщинi працювали архiтектори Д. Кваренгi, П.А. Ярославський, О.О. Палiцин.
З другої чвертi ХIХ ст. широкого розвитку набуло цукроварiння. Сумський повiт по кiлькостi розташованих на його територiї заводiв займав друге мiсце на Українi, а Суми називали цукровою столицею. В створеному в 1897 роцi цукровому синдикатi провiдна роль належала цукрозаводчикам Сумщини - Харитоненку i Терещенку.
Сумщина - батькiвщина вiдомих дiячiв науки i культури: фiлософа i критика М.О. Антоновича, фiлолога О.О. Потебнi, астронома О.М. Савича, поетiв П.А. Грабовського та Я.I. Щоголiва, iсторика О.М. Лазаревського, педагога Т.Г. Лубенця, бiблiографа С.I. Пономарьова, живописця i педагога М.I. Мурашка, художника Г.I. Нарбута та багатьох iнших.
20-40-вi роки - це перiод репресiй проти прибiчникiв iнших партiй, а потiм i проти комунiстiв, яких звинувачували в шпигунствi, саботажi, буржуазному нацiоналiзмi, участi в терористичних органiзацiях. Всi вони названi "ворогами народу", а реабiлiтацiя прийшла лише в 50-тi,для декого - в 90-тi роки. Серед репресованих - вихiдцi iз Сумщини: поети i письменники Б.Д. Антоненко- Давидович, М.К. Зеров, П.Й. Капельгородський, поет i художник Н.Х. Онацький, iсторики В.О. Пархоменко, М.П. Василенко, В.Д. Юркевич, археологи М.Я. Рудинський, М.О. Макаренко, геолог М.Г. Свiтальський, командарм I.Ф. Федько, педагог М.Л. Довгополюк.
Сумщина стала базою масового партизанського руху. Тiльки в пiвнiчних районах областi було створено 35 партизанських загонiв. Воювали сумчани i в Українськiй повстанськiй армiї: переважна бiльшiсть потрапляла до УПА. Одним iз лiдерiв Органiзацiї Українських нацiоналiстiв був син поета О.Олеся Олег Ольжич, страчений фашистами в 1944 роцi.
За бойовi подвиги в роки Великої Вiтчизняної вiйни 192 уродженцi областi удостоєнi звання Героя Радянського Союзу. I.М. Кожедубу це звання присвоєно тричi, П.С. Рибалку, С.А. Ковпаку та С.П. Супруну - двiчi. 102 чоловiки носять звання Героя Соцiалiстичної Працi, а М.Х. Савченко удостоєна цього високого звання двiчi.
Одним з перших вiдзнаку Президента України Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня одержав уродженець Сумщини спiвак А.Ю. Мокренко.
Турбота про бiдних, знедолених взагалi меценатство в галузi освiти, мистецтва, охорони здоров'я були поширенi в нашому краї. Харитоненки, Терещенки, Скубенки, Суханови зробили дуже багато для процвiтання Сумщини. Iм'ям нашого земляка О.К. Алчевського було названо мiсто Алчевськ.
Свiй вклад у розвиток науки внесли уродженцi Сумщини: геолог i палеонтолог О.О. Борисяк, лiтературознавець та мистецтвознавець П.М. Попов, вчений в галузi машинобудування В.О. Добровольський, лiтературознавець А.П. Шамрай, iсторик мистецтва Ф.Л. Ернст, iсторик В.О. Романовський, мистецтвознавець С.А. Таранушенко, педагог i письменник А.С. Макаренко, фiзик А.Ф. Йоффе, астрофiзик Й.С. Шкловський, фiзики Б.Г. Лазарєв, О.Я. Усиков, фiзiолог В.Ю. Чаговець, лiтературознавець Л.М. Новиченко. На Сумщинi народились письменники Остап Вишня, П. Кулiш, I. Багряний, Олександр Олесь, П. Капельгородський, Я.А. Мамонтов, М.Д. Бажанов, Д.Г. Бiлоус, П.М. Воронько, П. Ключина, П. Кочура, О. Палажченко, О. Ющенко. Знаний вклад в розвиток мистецтва внесли артисти Д.С. Антонович (Будько), П.С. Бiлинник, Б.Р. Гмиря, В.С. Яременко, скульптори М. Лисенко i I. Кавалерiдзе, художники В.Г. та Ф.Г. Кричевськi.
Сумщина - батькiвщина видатних спортсменiв В. Голубничого, О. Шапаренка, В. Куца, Л. Жаботинського. Жiноча команда з хокею на травi "Динамо" з м. Суми ввiйшла в елiту європейського хокею.
Основними напрямками дiяльностi промислових пiдприємств областi є хiмiчне машинобудування, насосне та енергетичне машинобудування, сiльськогосподарське машинобудування, приладобудування та радiоелектронiка, виробництво технологiчного устаткування для переробних галузей агропромислового комплексу, для гiрничо-рудної промисловостi, для полiграфiчної промисловостi та медицини, для нафтогазобудiвної i переробної промисловостi, хiмiкатiв, кiнофотоматерiалiв, мiнеральних добрив.
У складi агропромислового комплексу областi - господарства з рiзною формою господарювання: приватно-оренднi агрофiрми, акцiонернi товариства, радгоспи. Дiють також фермерськi господарства.
Останнє оновлення на Понеділок, 16 лютого 2015, 15:09
