16 лютого православна церква вшановує пам’ять Святого і праведного Симеона Богоприємця (Θεοθόχος). У цей день віруючі звертаються до нього з проханнями про заступництво дітям, про дарування розради і терпіння, з молитвами за тих, хто знаходиться в полоні.
Стародавній історик Йосип Флавій повідомляє, що в ІІІ ст. до н. е. єгипетський фараон Птоломей II Філадельф забажав у знаменитій бібліотеці в Александрії зібрати і перекласти на грецьку мову всі існуючі в світі книги. З Єрусалима запросили мудреців-книжників для перекладу з єврейської мови Старого Заповіту. Робота була виконана і отримала назву Септуагінта (від грецької – «переклад 70-х тлумачів»). Цей найстаріший давньогрецький текст Біблії став канонічним, саме з нього в подальшому зроблено переклади на інші мови, зокрема й на церковнослов’янську.
За свідоцтвом євангеліста Луки, серед перекладачів Старого Заповіту був і благочестивий і праведний старець Симеон. Саме на його долю випала честь перекладу Книги пророка Ісаї. Але під час роботи над стародавнім текстом він засумнівався в пророцтві про народження Спасителя світу (Іс. 7:14). Симеону ангел повідомив, що він не помре, поки не побачить на власні очі Христа. Відтоді старець жив у Єрусалимі чекаючи виконання даної йому обіцянки.
Марія і Йосип відповідно давньоєврейської традиції на 40-й день від народження Ісуса принесли дитятко в храм, щоб представити перед Господом. В цей же час Симеон прийшов у храм, узяв Ісуса на руки і благословив їх (Лк. 2:22-35). У Переказі зазначено, що благочестивий старець Симеон прожив 360 років і помер наступного дня після того, як побачив Ісуса в єрусалимській святині.
Фігура Праведного Симеона є однією з ключових на іконах, присвячених великому християнському святу – Стрітенню Господньому, яке у православ’ї є одним з дванадцяти найбільших і відзначається 15 лютого.
У фондовій колекції Сумського краєзнавчого музею зберігається рідкісна домашня ікона, яка відрізняється унікальністю сюжетної лінії, пов’язаної з життям старця Симеона. Вона поповнила фондове зібрання в 1958 р. як дарунок від приватної особи. Невідомий майстер другої половини ХІХ ст. написав ікону на дерев’яній дошці розміром 37,5х27,5х2,5 см, використовуючи кольорові олійні фарби.
Відповідно до візантійської й давньоруської традиції, іконописець представив святого праведного Симеона в образі сивочолого старця зі втомленим обличчям. Він зображений у повний зріст, одягненим у хітон темно-зеленого та яскраво-червоного кольорів, у момент, коли Богородиця з рук на руки передала старцю сповите немовля Христа.
Ікона Симеона Богоприємця з зібрання краєзнавчого музею є однією з перлин церковного малярства Сумщини другої половини ХІХ ст.
Стежте за новинами у Теlegram
Також читайте:
